Обладнання для подачі мастильних матеріалів використовують у СТО, на промислових підприємствах, у сільському господарстві та будівництві. Такі пристрої потрібні, коли треба точно, швидко й без перевитрати подавати густу або рідку змазку до вузлів тертя, редукторів, підшипників або трансмісій.

Без системної подачі мастила техніка зношується в рази швидше. Наприклад, без змазки підшипники автомобіля можуть вийти з ладу вже за 1530 хвилин інтенсивної роботи. У промислових умовах це обертається простоєм лінії та прямими втратами.

Нагнітачі мастила спрощують технічне обслуговування: мастило подається під тиском, без зайвих втрат і людського фактора.

Ключові параметри для вибору нагнітача мастила

Щоб обрати правильну модель, потрібно врахувати характеристики мастила, частоту обслуговування та тип приводу. Резервуар, шланги та додаткові опції також мають значення.

 

Тип мастила

Під різні матеріали потрібні різні типи нагнітачів.

1. Для рідких мастил (SAE 10) — ручні або електричні моделі.
2. Для густих (до NLGI 2) — пневматичні або гідравлічні.
3. Для всіх типів — універсальні моделі з тиском до 400 бар.

 

Продуктивність і робочий тиск

Промислові об'єкти й СТО з великим потоком потребують тиску від 150 бар і продуктивності не менше 0,3 л/хв. Для густих мастил — тиск до 400500 бар.

Ручні моделі створюють тиск за рахунок фізичного зусилля — дешевше, але повільніше. Пневматичні працюють стабільно, якщо є компресор. Це прискорює обслуговування й зменшує навантаження на персонал.

 

Тип приводу

Підбирається залежно від завдань і умов експлуатації.

1. Ручний — для виїзного сервісу, неінтенсивної роботи.
2. Пневматичний — оптимальний для СТО й майстерень.
3. Електричний — автономний, підходить для віддалених об'єктів.
4. Гідравлічний — встановлюється в обладнання з наявною гідросистемою.
    

Об’єм резервуара

Для неінтенсивного використання вистачить бака на 520 літрів. У виробництві краще встановлювати системи на 50100 літрів. Моделі з більшим об'ємом працюють довше без дозаправки, зменшуючи простої й підвищуючи продуктивність.

 

Матеріал корпусу та надійність

Для промислових умов — тільки металеві баки з антикорозійним покриттям. Пластик — лише для невеликих сервісів у закритих приміщеннях. Шланги мають бути армовані, витримувати тиск і не втрачати гнучкість. Перевага — у гумово-металевих з’єднаннях.

 

Додаткові функції

Сучасне обладнання часто комплектується:

• лічильниками подачі
• електронним регулюванням тиску
• індикаторами рівня мастила
• функцією автоматичної зупинки

Ці опції спрощують контроль, знижують витрати мастильних матеріалів і виключають помилки оператора.

 

Класифікація нагнітачів за способом монтажу

Перед покупкою важливо визначити, де буде працювати обладнання — стаціонарно чи мобільно.

Стаціонарні

Кріпляться до підлоги або стіни. Призначені для постійного використання на одному місці. Часто інтегруються в загальну систему обслуговування обладнання.

Мобільні

Мають колеса, зручні в переміщенні, працюють автономно. Застосовуються в польових умовах, на виїзних СТО, у сільському господарстві.

 

Підбір під конкретне виробництво

Немає універсального рішення. Потрібно враховувати реальні потреби.

Типові варіанти

1. Для СТО із середнім навантаженням — пневматичний нагнітач із баком 30 л.
2. Для промислової лінії — стаціонарна система з високим тиском, інтегрована в автоматизовану мережу.
3. Для техніки на виїзді — ручний або мобільний електричний пристрій.
   

Усі ці варіанти повинні відповідати стандартам безпеки та мати сертифікати відповідності.

 

Технічне обслуговування нагнітача

Незалежно від моделі, нагнітач потребує профілактики: перевірка тиску, чищення шлангів, змащування рухомих частин, заміна ущільнень.Ресурс якісного обладнання — 3-5 років інтенсивного використання. Збої зазвичай виникають через неправильну експлуатацію або несумісне мастило.

Грамотно обране обладнання скорочує втрати мастила, знижує зношення техніки й дає стабільний результат протягом усього терміну експлуатації. Підібрати цей важливий елемент можна на сайті компанії Гідрохаус.

Та потрібно пам’ятати про типові помилки при виборі:

1. Вибір надто слабкої моделі для густого мастила.
2. Ігнорування умов експлуатації — наприклад, установка пластикового бака на відкритому повітрі.
3. Недооцінка потреб у продуктивності — часті дозаправки, простої.
4. Відсутність системи обліку витрат мастила.
5. Використання несертифікованих китайських аналогів без гарантії.
   
   

Нагнітач мастила — базовий інструмент у сфері сервісного та промислового обслуговування. Його технічні параметри мають відповідати завданням і умовам експлуатації.