Понад 100 компаній за 5 місяців цього року самостійно скоригували ціни контрольованих операцій та суми податкових зобов’язань на понад 3 млрд грн. За минулий рік ця сума сягнула 6,3 млрд грн. Ці цифри говорять про головне – контроль за трансфертним ціноутворенням в Україні переходить на новий рівень.  

Про це зазначила очільниця Державної податкової служби України Леся Карнаух під час онлайн вебінару, організованого Deloitte Ukraine. Модератором заходу став керівник практики трансфертного ціноутворення Deloitte Ukraine Олександр Ямпольський.

«Ефективність роботи ДПС не вимірюється кількістю перевірок чи штрафів. Для нас головний показник – добровільний комплаєнс. Бо бізнес, який працює чесно і прозоро, виконує свої податкові зобовʼязання для нас є партнером. І якщо бізнес самостійно приводить свої операції до принципу «витягнутої руки», значить система працює правильно. І перехід до ризико-орієнтовано підходу, до постійної комунікації з бізнесом – ефективний. Бізнес розуміє: наші аналітичні інструменти бачать ризики ще до того, як до вас звернеться податковий інспектор», – сказала Леся Карнаух.  

ДПС відходить від формального паперового аналізу та оцінює значні масиви інформації за допомогою інформаційної системи Big Data TP. Ця система використовує понад 100 алгоритмів ризик-аналізу. Вона автоматично оцінює показники ліквідності, платоспроможності, структури ЗЕД, порівнює рентабельність сторін операції із середньогалузевими рівнями та миттєво підсвічує аномалії у ціноутворенні. 

Один з таких показових кейсів. Наприклад, компанія, яка працювала в Україні згодом перенесла виробництво за кордон. Продукцію почали випускати з використанням українських технологій без компенсації за використання інтелектуальної власності, а прибуток перевели до нерезидента у країні з пільговим оподаткуванням. І це приклад явної схеми штучного перенесення центру прибутку. 

«До речі, щороку в середньому ми отримуємо близько 2,5 тисячі звітів. У 2025 – вже  2,9 тисячі звітів, у яких загальний обсяг контрольованих операцій сягнув 3,3 трильйона гривень. Це колосальний масив даних, який неможливо й економічно недоцільно перевіряти «наосліп», – додала вона. 

За словами Лесі Карнаух, ДПС також чітко розуміє, що хвилює бізнес сьогодні. І робить все, щоб умови роботи були прогнозовані. 

Під час заходу обговорили законопроєкт, який імплементує стандарти ОЕСР та План дій BEPS, розширює коло контрольованих операцій і посилює вимоги до трансфертного ціноутворення. ДПС чітко розуміє, що коло контрольованих операцій розшириться, під контроль потраплять нові категорії операцій. Але зміна фокусу контролю буде направлена на реальні ризики агресивного податкового планування.

Значно змінює ситуацію і повноцінний запуск механізму Country-by-CountryReporting (CbC). Він дозволяє вийти за межі локального бачення і побачити глобальну картину, де знаходиться прибуток компанії, реальні працівники та активи. Активно інтегруємо новітні  інструменти такі як електронний аудит SAF-T та звіти по контрольованих іноземних компаніях (КІК).

«Наше важливе завдання попри всі виклики побудувати податкову систему, яка буде зрозумілою для сумлінного інвестора та водночас не залишить можливостей для штучного виведення прибутків з України», – додала очільниця ДПС.